-
1 маса
ж1) (у різн. знач.) massосновна маса (чогось) — the bulk (of)
маса брутто — gross weight, shipping weight
маса даних комп. — body of data
маса нетто — pure mass, own weight, sole weight
2)трудящі маси — toiling ( working) masses
3) ( безформна речовина) substance; pulp; paste -
2 алюміній
символ Alru\ \ алюминийen\ \ aluminiumde\ \ Aluminiumfr\ \ \ aluminiumелемент №13 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 3 період), атомна маса 26,9815; відомі 9 ізотопів з масовими числами 23—31; сріблисто-білий метал, легкий, пластичний, ковкий, має високу електро і теплопровідність, високу хімічну активність, легко з'єднується з киснем повітря, з утворенням щільної плівки оксиду Al2O3, що обумовлює його високу корозійну стійкість, Tпл 933 K; у вільному вигляді в земній корі не зустрічається; основна сировина для його одержання — боксити; походження назви — від лат. alumen — квасці; відкритий 1825 року Г.Ерстедом (Данія); застосовується як основа легких сплавів, розкислювач сталі, відновлювач тощо -
3 берилій
символ Beru\ \ бериллийen\ \ berylliumde\ \ Berylliumfr\ \ \ berylliumелемент №4 періодичної системи Д.I.Менделєєва (II група, 1 період), атомна маса 9,0122; існує 5 ізотопів з масовими числами 7,9—12; твердий сріблястобілий токсичний метал, Tпл 1551±5 К; на повітрі окислюється повільно, покриваючись захисною плівкою BeO, розчинний у соляній (HCl) і сірчаній (H2SO4) кислотах, реагує з лугами; основна сировина для одержання — мінерали фенакіт і берил; відкритий 1798 року Л.Вокленом (Франція); відрізняється високим модулем пружності (300 ГПа); застосовується для одержання сплавів з міддю, алюмінієм, магнієм в авіакосмічній техніці, ракетобудуванні, електротехниці тощо, а також широко використовується в атомній техніці як уповільнювач і відбивач нейтронів -
4 марганець
символ Mnru\ \ марганецen\ \ manganesede\ \ Manganfr\ \ \ manganèseелемент №25 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VII група, 4 період), атомна маса 54,938; відомі 10 ізотопів з масовими числами 49—58; типові ступені окислювання +II, +ΙΙΙ, +IV, +VI, +VII; проста речовина, важкий сріблясто-білий крихкий метал; на повітрі покривається тонкою плівкою оксидів, розчинний у кислотах; Tпл 1517 ±3 K; основна сировина — мінерали піролюзит ΜnΟ·nH2O, брауніт Mn2O3 ·nSiO2; походження назви — від першої назви мінералу піролюзит: чорна магнезія — Magnesia nigra; відкрита 1774 року К.Шеєле, І.Ганом (Швеція); застосовують як компонент сплавів, сталей і чавунів, а також як каталізатор в органічному синтезі -
5 нікель
символ Niru\ \ никельen\ \ nickelde\ \ Nickelfr\ \ \ nickelелемент №28 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VIII група, 4 період), атомна маса 58,71; відомі 15 ізотопів з масовими числами 53—67, типовий ступінь окислювання +II, +III; сріблясто-білий із блідо-жовтим відтінком метал, пластичний, феромагнітний, Tпл 1726 K; має середню активність; при звичайній температурі на повітрі не окислюється; легко утворює комплексні сполуки; у природі зустрічається у сполуках із сіркою, киснем, миш'яком тощо; основна сировина — сульфідні чи оксидні мідно-нікелеві руди; походження назви — від нім. Kupfernickel — непридатна мідь; відкрита 1751 року А.Кронштедтом (Швеція); застосовують для виробництва спеціальних сталей і сплавів з високою міцністю, жароміцністю, антикорозійними, магнітними, електричними властивостями; для утворення захисних покриттів; для виготовлення спеціальної хімічної апаратури тощо -
6 сурма
символ Sbru\ \ сурьмаen\ \ antimonyde\ \ Antimonfr\ \ \ antimoineелемент №51 періодичної системи Д.І.Менделєєва (V група, 5 період), атомна маса 121,75; існують 29 ізотопів з масовими числами 108—136; сріблястий крихкий метал, не розчиняється в HCl і H2SO4; Tпл 904 К; утворює два оксиди: Sb2O3 (Sb4O6) — амфотерний оксид і Sb2O3; основна сировина для одержання металевої сурми — мінерал сурм'яний блиск Sb2S3 (стибніт, антимоніт); відомий з давніх часів; входить разом з оловом і свинцем у сплави, що застосовують в поліграфії і машинобудуванні, а також, як компонент, у напівпровідникові матеріали -
7 титан
символ Tiru\ \ титанen\ \ titaniumde\ \ Titanfr\ \ \ titaneелемент №22 періодичної системи Д.І.Менделєєва (IV група, 4 період), атомна маса 47,90; відомо 13 ізотопів з масовими числами 41—53; типові ступені окислювання +II, +III, +IV; сріблясто-білий, легкий, тугоплавкий (Tпл 1933±10 К), корозійностійкий метал; основна сировина — мінерали рутил TiO2, ільменіт FeTiO3; відкритий 1795 року М.Клапротом (Німеччина); застосовують у чистому виді і як сплави з алюмінієм, молібденом, хромом, ванадієм, марганцем і іншими металлами в авіакосмічній, хімічній і суднобудівній промисловості, архітектурі тощо -
8 торій
символ Thru\ \ торийen\ \ thoriumde\ \ Thoriumfr\ \ \ thoriumелемент №90 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 7 період), атомна маса 232,038; відомо 24 ізотопи з масовими числами 213—236; типові ступені окислювання +IV, +II, +III; сріблясто-білий метал; Tпл 2023 К, перший член групи актиноїдів, родоначальник радіоактивного ряду сімейства торія; на повітрі покривається тонкою плівкою оксиду ThO2, розчинний у HCl; основна сировина — монацитовий пісок (монацит); при опроміненні його нейтронами утворюється ядерне паливо 233U; відкритий 1828 року І.Берцеліусом (Швеція); застосовують у ядерній техніці й енергетиці, рентгенотехніці, для легування магнієвих сплавів і вольфріму (ThO2), як гетер, для виробництва вогнетривких матеріалів тощо -
9 уран
символ Uru\ \ уранen\ \ uraniumde\ \ Uranfr\ \ \ uraniumелемент №92 періодичної системи Д.І.Менделєєва (група актиноїдів), радіоактивний елемент, атомна маса 238,03; відомо 15 ізотопів з масовими числами 226—240; типові ступені окислювання + III, +IV, +V; важкий сріблясто-білий блискучий метал, Tпл 1406 К, хімічно активний; природний уран складається з трьох ізотопів: 238U, 235U, 234U; основна руда — уранова смолка U2O8, зустрічається в природних водах і ґрунтах; ізотопи 238U і 235U — родоначальники двох природних радіоактивних сімейств; походження назви — від назви планети Уран; відкритий 1789 року М.Клапротом (Німеччина); застосовують як ядерне паливо і для одержання плутонію -
10 фосфор
символ Pru\ \ фосфорen\ \ phosphorusde\ \ Phosphorfr\ \ \ phosphoreелемент №15 періодичної системи Д.І.Менделєєва (V група, 3 період), атомна маса 30,9738; відомо 8 ізотопів з масовими числами 28—35; типові ступені окислювання -III, +III, +V; проста речовина, існує декілька алотропних модифікацій: білий, червоний, чорний фосфор; найбільш активний білий фосфор: отруйний, спалахує на повітрі (тому його зберігають під водою), світиться в темряві (звідси назва — від грецьк. pharos — той, що несе світло); Tпл 317 К; основна сировина — апатити, фосфорити; відіграє важливу роль у житті тварин і рослин; відкритий 1669 року Г.Брандтом (Німеччина); застосовують: білий фосфор — для одержання червоного фосфору, фосфорних кислот, як розкислювач і компонент деяких сплавів; червоний фосфор — у виробництві сірників; чорний фосфор — як електропровідний матеріал; у сплавах застосовується як розкислювач і компонент; у залізних сплавах, в основному, є шкідливою домішкою -
11 хром
символ Crru\ \ хромen\ \ chromiumde\ \ Chromfr\ \ \ chromeелемент №24 періодичної системи Д.І.Менделєєва (VI група, 4 період), атомна маса 51,996; існують 12 ізотопів з масовими числами 45—56, типові ступені окислювання +II, +III, +VI; метал сіро-сталевого кольору, дуже твердий, тугоплавкий, Tпл 2130 К, хімічно малоактивний (стійкий за звичайних умов до вологи і кисню повітря); основна сировина для одержання — мінерал хроміт (хромистий залізняк) FeCr2O4 (FeO·Cr2O3); походження назви — від грецьк. chroma — колір, фарба; відкритий 1797 року Н.Вокленом (Франція); застосовують як легувальний елемент для підвищення корозійної стійкості сталей і сплавів, для нанесення захисних покриттів на металеві вироби тощо -
12 цезій
символ Csru\ \ цезийen\ \ caesiumde\ \ [lang name="German"]Cäsium, Zäsiumfr\ \ \ césiumелемент №55 періодичної системи Д.І.Менделєєва (I група, 6 період), атомна маса 132,905; існує 31 ізотоп з масовими числами 116—146, типовий ступінь окислювання +1; світлий із золотаво-жовтим відтінком метал, Tпл 301 К, хімічно дуже активний, займається на повітрі, розкладає воду, основна сировина для його одержання — мінерал лепідоліт; цезій вилучають попутно з літієм; походження назви — від лат. caesius — блакитний; відкритий 1860 р. Р.Бунзеном і Г.Кірхгофом (Німеччина) спектроскопічним методом; застосовують для виготовлення катодів фотоелементів, як робоче тіло в магнітогідродинамічних генераторах, лазерах тощо -
13 церій
символ Ceru\ \ церийen\ \ ceriumde\ \ [lang name="German"]Cer, Zerfr\ \ \ ceriumелемент №58 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 140,12; існує 24 ізотопи з масовими числами 128—151, типові ступені окислювання +III, +IV; м'який метал сірого кольору, хімічно активний, найбільш розповсюджений і широко застосовуваний елемент сімейства лантаноїдів; Tпл 1072 К; основна сировина для одержання — монацит; походження назви — від лат. Cerium — за ім'ям планети Церери; відкритий 1803 року М.Клапротом (Німеччина), Я.Берцеліусом і В.Аїзінгером (Швеція); застосовують як легувальну добавку до легких сплавів для одержання спеціальних (високопластічних і термостійких) сплавів, для виготовлення скла, що не темніє під дією радіоактивного опромінювання, для дугових електродів, як гетер тощо
См. также в других словарях:
гірничохімічна промисловість — горнохимическая промышленность mining chemical industry *bergbauchemische Industrie галузь промисловості, що включає видобування, збагачування та первинну переробку апатитової і фосфоритної руд, природних калійних солей та руд, які містять сірку … Гірничий енциклопедичний словник
комі-перм'яки — і/в, мн. (одн. ко/мі перм я/к, а/, ч.; ко/мі перм я/чка, и, ж.). Народ, споріднений комі, основна маса проживає у Комі Перм яцькому автономному окрузі Пермської області; представники цього народу … Український тлумачний словник
електрографит — (грч elektron, grapho пишува) синтетичен, вештачки графит се добива од основна маса на прав од петролкокс, дрвен јаглен, антрацит и кокс, катран, меласа и др … Macedonian dictionary
гумусове вугілля — гумусовый уголь humic coal Humuskohle тверда горюча корисна копалина органічного походження (з решток вищих рослин). До гумусового вугілля належить основна маса бурого і кам’яного вугілля. Див. гумоліти … Гірничий енциклопедичний словник
ґалій — галлий gallium Gallium хімічний елемент, символ Ga, ат. н. 31; ат.м. 69,73. Сріблясто білий м’який метал. Стійкий до дії повітря, води. З кислотами та лугами утворює галати. Густина твердого Ґ. 59,04; рідкого 60,95. Теплота плавлення 29,75 ОС,… … Гірничий енциклопедичний словник
величина — и/, ж. 1) Розмір, обсяг, протяжність чогось. •• Впливна/ величина/ фізична величина, яка впливає на результат вимірювання. Основна/ фізи/чна величина/ фізична величина, що прийнята за незалежну від інших величин певної системи фізичних величин.… … Український тлумачний словник
Тіло - плоть, воплочення — Хоч багатьом нині здається, що ці терміни майже синонімічні або що термін плоть майже непотрібний в українській мові, елементарне ознайомлення з біблійними й патристичними джерелами богослов я показує, що треба зберегти розрізнення в… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
протоплазма — (грч. protos, plasma творба) биол. основна жива полутемна материја на секоја животинска или растителна клетка безбојна леплива маса составена од цитоплазма и кариоплазма фиг. праслика … Macedonian dictionary
тон — (грч. tonos) 1. звук што настанува со правилно треперење на звучни тела, т. е. како резултат на треперења што се повторуваат рамномерно во единица време јачината на тонот зависи од амплитудата на треперењата, т. е. од најголемото оддалечување на… … Macedonian dictionary
